Районна газета

ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ

Державне управління в Україні характеризується відсутністю гендерної рівності, 76 % працівників це жінки і тільки 24 % - чоловіки

Сьогодні в Україні очевидними є фактори забезпечення переваг, які мають чоловіки під час входження у владні структури. Чоловік вважається стабільнішим працівником, ніж жінка, яка вважається «невигідною» для організації: адже вона більше часу приділяє сім’ї, бере декретну відпустку тощо.

Усі ці аргументи переконливо доводять необхідність ширше залучати жіночій потенціал до державного управління. На перешкоді цьому стоять традиційні уявлення про роль жінки в українському суспільстві, традиційно низький рівень культури спілкування чоловіків і жінок. Не піддається сумніву твердження, що в умовах подружнього життя чоловік сприймається як годувальник, а жінка як мати й домогосподарка. Можна стверджувати, що нерівність чоловіків і жінок закладена й існує насамперед на рівні буденної свідомості, у повсякденному житті.

Гендерна політика в системі державної служби України має спрямовуватися на забезпечення збалансованої участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень, що сприятиме формуванню нового світогляду що до ролі жінки у сфері управління, а  відтак, утвердженню гендерної рівності.

В країнах Європейського Союзу гендерна рівність забезпечується через створення системи законодавчої бази та механізмів її дотримання.

Європейський Союз, утверджуючи принцип рівних можливостей, головну увагу зосередив на новій ґендерній концепції. Від принципу однакового ставлення, що передбачає рівні права і можливості для всіх громадян – до стратегії позитивної дії. Вона передбачає зсув акцентів із забезпечення рівних можливостей на забезпечення відповідних соціальних умов, які сприяли б утвердженню фактичної ґендерної рівності. На початку дев’яностих років ХХ ст. у Європейському Співтоваристві було створено першу європейську мережу експертів з питань залучення жінок до процесу прийняття рішень, яка здійснювала моніторинг цих процесів у країнах Євросоюзу. Країни, які хочуть вступити до Європейського Союзу, повинні запроваджувати законодавство ЄС стосовно рівних можливостей та розділяти цілі ЄС щодо вирівнювання ґендерного балансу в країнах.

Окрім структур Європейського Союзу, важливе значення мають також інституції та діяльність Ради Європи, яка об’єднує абсолютну більшість країн континенту і членом якої Україна є з 1996 р., а також Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Рада Європи займається розробкою засад ґендерної політики вже понад 25 років. Нині у складі Ради Європи діє Керівний комітет з питань рівноправності між жінками та чоловіками. Саме в Раді Європи виникло поняття “паритетної демократії”, політико-правової форми організації соціально-статевих відносин у суспільстві, за якої жінки і чоловіки мають рівний правовий та політичний статус і як рівноправні представлені й здійснюють діяльність у гендернозбалансованих органах влади та управлінських структурах

Отже, проблема формування та реалізації дієвої гендерної політики в  українському суспільстві загалом та у сфері державної служби зокрема є на сьогодні актуальною і потребує свого розв’язання.Рівність жінок і чоловіків має стати реальністю в демократичній та соціальній державі, яка планує ввійти до європейської спільноти.