Буває трапляються ситуації, коли прийняття спадщини – це не лише зайвий головний біль, а є недоцільним та небажаним. То що робити в такій ситуації?

В законодавстві передбачено і таку ситуацію. Це означає, що спадщину можна прийняти повністю або взагалі від неї відмовитися. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням.

Так особа, яка бажає відмовитися від спадщини, повинна розуміти, що ця відмова буде стосуватися всього майна, яке належало померлому. Не можна відмовитися від частини майна, яке успадковується.

Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Від мова від прийняття спадщини починається з дня смерті спадкодавця.

Заява про відмову від прийняття спадщини має подаватися нотаріусу спадкоємцем особисто або направлятися поштою, підпис спадкоємця на якій обов’язкова повинна бути нотаріально посвідчена.

Спадкоємець може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого Цивільним кодексом України, а саме 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Але слід зауважити, що неподання заяви про прийняття спадщини взагалі, ще не означає відмову від неї. Це є втратою можливості прийняття спадщини.

Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме:

- фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;

- неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;

- батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Також відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи, так і без зазначення такої особи.

Які ж будуть правові наслідки відмови від прийняття спадщини?

-          Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну, крім випадків, якщо спадкоємець відмовився від спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

-          Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну, крім випадків, коли спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця.

-          Якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

Особа, яка відмовляється від спадщини, може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини (6 місяців з дня смерті спадкодавця) та скористатися усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

Після спливу 6 місяців з часу відкриття спадщини заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусами не прийматимуться і спадщина буде розподілена між усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.

За додатковою інформацією звертайтеся до Білопільського бюро правової допомоги за  адесою м. Білопілля, вул. Соборна, 53, або за телефоном (05443) 9-10-87, 050 514 14 57