Районна газета

ПАМ’ЯТКА ЩОДО ШЛЯХІВ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

I. Поняття конфлікту інтересів

Конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Під ”особистими  інтересами”  слід  розуміти ”будь-які  інтереси  публічного

службовця,  обумовлені  особистими,  родинними,  дружніми  чи  будь-якими  іншими позаслужбовими стосунками з іншими фізичними чи юридичними особами, в тому числі особисті  майнові  та  немайнові  інтереси,  а  також  ті,  що  виникають  у  зв’язку  з  його членством або діяльністю в громадських, політичних та релігійних організаціях”.

Саме  по  собі  приховування  особою  наявного  приватного  інтересу  вже розцінюється,  як  порушення  службової  дисципліни  і  потребує  вжиття  відповідних заходів щодо запобігання корупції.

В  Україні  про ”конфлікт  інтересів”  вперше  було  згадано  в  Загальних  правилах поведінки державного службовця від 23 жовтня 2000 року. Згідно  із положенням цього акта державний службовець повинен на вимогу заявляти про наявність чи відсутність у нього  конфлікту  інтересів.  Конфлікт  інтересів  випливає  із  ситуації,  коли  державний службовець  має  приватний  інтерес,  тобто  переваги  для  нього  або  його  родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з якими він має або мав спільні ділові чи політичні  інтереси,  що  впливає  або  може  впливати  на  неупереджене  та  об’єктивне виконання службових обов’язків.

 II.Шляхи врегулювання конфлікту інтересів

 Особлива  правова  природа  публічно-службових  відносин  зумовлює необхідність  встановлення  гнучкого  механізму  для  того,  аби  уникнути  негативнихнаслідків конфлікту інтересів.

Найчастіше  конфлікт  інтересів виникає вже під час проходження державної служби. У такому разі потрібно вжити відповідних заходів по врегулюванню даної ситуації  і  забезпеченню  неупередженого  виконання  cлужбових  обов’язків

державним службовцем.

Доцільно передбачити наступні способи врегулювання конфлікту інтересів:

- позбавлення приватного інтересу, з приводу якого виник конфлікт інтересів;

-  усунення  державного  службовця  від  прийняття  рішення (участі  в  прийнятті рішення) або вчинення дій в умовах конфлікту інтересів;

-  переведення  державного  службовця  на  іншу  посаду  або  його  звільнення  із займаної посади;

- прийняття рішення або вчинення дій в умовах конфлікту  інтересів під зовнішнім контролем. 

 Часто  зустрічаються  випадки,  коли  державний  службовець має  певні  приватні інтереси, пов’язані  з майновими правами. У цьому разі державний службовець може позбутися  приватного  інтересу,  з  приводу  якого  виник  конфлікт  інтересів,  шляхом відчуження  корпоративних  прав,  майна  або  майнових  прав,  передачі  їх  у  довірче управління майна або у будь-який інший спосіб. Однак  позбавлення  приватного  інтересу  має  виключати  будь-яку  можливість його  приховування  або  відновлення.  Тому,  не  можуть  вважатись  позбавленням приватного  інтересу  дії щодо  розлучення  з  подружжям,  а  також  заяви,  в  тому  числі публічні, про розірвання особистих, дружніх чи інших стосунків з іншими особами.

Не  можуть  вважатись  позбавленням  приватного  інтересу  відчуження корпоративних  прав,  майна  або  майнових  прав,  передачі  їх  у  довірче  управління, якщо такі дії здійснюються на користь близьких родичів державного службовця. 

Державний  службовець  має   письмово  повідомити  про  спосіб  позбавлення приватного  інтересу  уповноважену  особу  чи  Уповноважений  орган.  З  цього  приводу уповноважена  особа,  а  за  її  відсутності – Уповноважений орган,  робить  висновок  про наявність або відсутність приватного інтересу.

Позитивним  є  врегулювання  конфлікту  інтересів  шляхом  усунення  державного службовця  від  прийняття  рішення,  чи  участі  в  прийнятті  рішення,  або  вчинення  дій  в умовах  конфлікту  інтересів.  Цей  спосіб  використовується  за  умови  можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших  державних службовців.

Усунення  державного  службовця  від  прийняття  рішення  чи  участі  в  прийнятті рішення  або  вчинення  дій  в  умовах  конфлікту  інтересів,  а  також  залучення  до прийняття  рішення  або  вчинення  відповідних  дій  інших  службовців  здійснюється  за рішенням  керівника  органу  або  відповідного  структурного  підрозділу,  в  якому  працює державний службовець.

У  разі  виникнення  конфлікту  інтересів  державного  службовця,  який  входить  до складу колегіального органу (органу місцевого самоврядування, комітету, комісії, колегії тощо), такий службовець не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, якщо його неучасть не впливає на правомочність цього органу.

Однак, мова йде лише про ті колегіальні органи, які вправі приймати рішення, що породжують  певні  правові  наслідки  для  окремих  осіб  чи  невизначеного  кола  осіб.

Діяльність деяких  колегіальних органів (як правило, це стосується  колегій,  комісій при органах  державної  влади  чи  місцевого  самоврядування)  носить  консультативно-дорадчий  характер і не має безпосереднього впливу на прийняття правового рішення.

Діяльність таких органів лише створює певні передумови для його прийняття. У разі, якщо неучасть державного службовця, у якого виник конфлікт інтересів та який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має здійснюватись під зовнішнім контролем.

У  випадку,  коли  конфлікт  інтересів  має  постійний  характер  і  не  може  бути розв’язаний  шляхом  усунення  відповідного  державного  службовця  від  прийняття рішення або вчинення дій  та  за наявності рівноцінної вакантної посади, яка  за своїми характеристиками  відповідає  особистим  та  професійним  якостям  державного службовця, відбувається переведення державного службовця на іншу посаду. 

 Однак,  переведення  на  іншу  посаду  може  здійснюватися  лише  за  згодою  державного службовця.

Якщо  переведення  державного  службовця  на  іншу  посаду  є  неможливим  або державний  службовець  не  погоджується  на  переведення  на  іншу  посаду,  і  конфлікт інтересів  не  може  бути  врегульований  в  інший  спосіб,  то  державного  службовця звільняють із займаної ним посади.

Зазначені процедури переведення і звільнення здійснюються за рішенням органу чи  посадової  особи,  які  уповноважені  приймати  рішення  про  призначення  державних службовців  на  посади.  У  цьому  разі  звільнення  відбувається  за  участю  тих  органів  і посадових осіб, які брали участь у його призначенні.

Форми зовнішнього контролю:

-  перевірка  Уповноваженим  органом  змісту  рішень  чи  проектів  рішень,  що приймаються  або  розробляються  державним  службовцем  або  відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних з предметом конфлікту інтересів;

-  розгляд  справ  та  прийняття  рішень  державним  службовцем  в  присутності уповноваженої особи;

-  участь  уповноваженої  особи  в  роботі  колегіального  органу  в  статусі спостерігача без права голосу.

При цьому, вимоги до державного службовця стосовно прийняття рішень та/або вчинення дій стосовно предмету конфлікту інтересів можуть включати:

-  зобов’язання  державного  службовця  надавати  Уповноваженому  органу  для попереднього  ознайомлення  проекти  нормативно-правових  актів  та  правових  актів індивідуального характеру, які стосуються предмету конфлікту інтересів;

-  зобов’язання державного службовця  здійснювати розгляд справ або приймати рішення  щодо  предмету  конфлікту  інтересів  у  присутності  уповноваженої  особи  або посадової особи Уповноваженого органу;

-  заборону  державному  службовцю  брати  участь  у  прийнятті  рішень  щодо предмету конфлікту інтересів під час роботи у складі колегіального органу.

Приймаючи рішення про здійснення зовнішнього контролю, Уповноважений орган зазначає:  форму  зовнішнього  контролю,  термін  дії  розпорядження  та  вимоги  до державного службовця щодо прийняття рішень та/або вчинення дій стосовно предмету конфлікту інтересів.

Розпорядження  про  запровадження  зовнішнього  контролю  надсилається державному службовцю, його безпосередньому керівнику та відповідній уповноваженій особі не пізніше наступного робочого дня з моменту його видання.

Такі  заходи  мають  проводитись  оперативно,  оскільки  прийняття  рішень  чи вчинення  дій  стосується  зовнішніх  правовідносин,  тобто  фізичними  чи  юридичними особами. Не можна допустити зволікання  із проведенням зовнішнього контролю, адже це  може  перешкодити  своєчасності  забезпечення  конституційних  прав  громадян,  а також  породити  у  них  підозру  у  недобросовісності  та  упередженості  з  боку  посадової особи чи іншого службовця відповідного органу державної влади. 

 Якщо  конфлікт  інтересів виникає у зв’язку з діяльністю державного службовця  у складі  колегіального  органу,  рішення  про  запровадження  зовнішнього  контролю надсилається колегіальному органу.

Зовнішній  контроль може  здійснюватися  за  ініціативою Уповноваженого  органу, якщо до нього надходять повідомлення від фізичних або юридичних осіб про  наявність конфлікту  інтересів  в  діяльності  публічного  службовця.  При  виявленні  на  підставі інформації  потенційного  конфлікту  Уповноважений  орган  виносить  державному службовцю  письмове  попередження  про  неприпустимість  порушення  законодавчо встановленої  процедури  врегулювання  такого  конфлікту  та  у  разі  необхідності  видає розпорядження про запровадження зовнішнього  контролю. Копія такого попередження надсилається відповідній уповноваженій особі.

У  разі,  якщо  відповідна  особа  не  вжила  заходів  по  врегулюванню  конфлікту інтересів  і  прийняла  рішення  або  вчинила  певні  дії,  це  є  підставою  для  о  скарження такого  рішення,  а  також  вчинених  ним  дій  або  бездіяльності  та  визнання  їх протиправними  у  судовому  порядку.  У  цьому  разі  до  державного  службовця застосовуються відповідні заходи. Скасування рішення, прийнятого в умовах конфлікту інтересів,  яке  стало  підставою  для  вчинення  правочину,  є  підставою  для  визнання такого правочину судом недійсним.

Що  стосується  інших  правочин, що  вчинені  в  умовах  конфлікту  інтересів,  вони можуть бути визнані недійсними.

Способи  врегулювання  конфлікту  інтересів  мають  забезпечити  своєчасність реагування на порушення законодавства  і запобігти прийняттю рішень чи вчинення дій в умовах  існування конфлікту інтересів.

 

IІІ.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів)

Неповідомлення  особою  безпосереднього  керівника  у  випадках,  передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів - тягне  за  собою  накладення  штрафу  від  десяти  до  ста  п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б"  пункту 2  частини  першої  статті 4  Закону  України ”Про  засади запобігання і протидії корупції”.

2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та  її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність  або  неупередженість  прийняття  рішень,  а  також  на  вчинення  чи  не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.