Районна газета

БОРОТЬБА З АМБРОЗІЄЮ

З кожним роком йде тенденція збільшення вогнищ амброзії полинолистої на території. На території Білопільського району набуває росту розповсюдження амброзії із 2 га у 2004 році до 49 га у 2019 році

Амброзія несе шкоду як людині, так і сільському господарству. Побачити амброзію можно на узбіччях доріг, берегах ставків і річок, чагарників та інших не оброблюваних тереторіях, вона засмічує всі польові культури, овочеві, плодові, виноград, пасовища.   

Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алегрію. Первинними ознаками появи алергічної реакції є запалення очей і носу. Ці первинні ознаки можуть спровокувати більш важкі симптоми - підвищення температури, риніт, кон’юктивіт, бронхіальну астму.

Розвиваючи потужну надземну масу і кореневу систему, амброзія сильно пригнічує культурні рослини та споживає з ґрунту дуже велику кількість поживних речовин. При сильному засміченні посівів амброзією полинолистою врожайність культур різко знижується. Під час збиранння врожаю засмічених посівів пізньостиглих культур (соняшник, коноплі, люцерна, насінники овочевих) у нього потрапляє насіння амброзії, відокремити яке досить важко. В таких випадках необхідні додаткові витрати на очищння насіннєвого матеріалу. При засміченні посівів багаторічних трав (конюшини, люцерни та ін.) і однорічних трав на зелений корм, а також луків і пасовища якість корму, що заготовлюється, знижується.

Амброзію потрібно прополювати і скошувати до настання цвітіння. Найефективнішим способом боротьби з амброзією полинолистою в межах населених пунктів є виривання поодиноких рослин з корінням та проведення скошування, висапування до початку її цвітіння, з подальшим знищенням решток. Після скошування амброзія інтенсивно починає відростати, може утворюватися від 7 до 15 нових стеблин, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо.

Не варто зволікати, якщо побачите на подвір’ї небезпечну рослину. Напередодні цвітіння вона не така шкідлива. Тож необхідно самостійно-знищити якнайбільше рослин до цвітіння, не допустити утворення пилку, насіння, а відтак засилля цією рослиною нових територій.